- глибше
- —————————————————————————————гли́бшеприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
глибше — присл. Вищ. ст. до глибоко … Український тлумачний словник
заглиблювати — юю, юєш, недок., загли/бити, блю, биш; мн. загли/блять; док., перех. 1) Запускати вглиб, на глибину чого небудь; глибше вкладати, застромляти, забивати, занурювати щось. 2) Робити глибшим, поглиблювати … Український тлумачний словник
колупнути — ну/, не/ш, док., перех. і неперех. 1) Однокр. до колупати 1), 2). 2) перен., розм. Глибше пізнати кого , що небудь … Український тлумачний словник
концентри — ів, мн. (одн. конце/нтр, а, ч.), спец. 1) Кола різної величини, але зі спільним центром. 2) Послідовні ступені в навчанні, коли той самий матеріал на кожному наступному етапі викладається й вивчається щораз глибше та в ширшому обсязі … Український тлумачний словник
концентризм — у, ч. У навчанні – система викладання, за якою ті самі питання або розділи програми вивчають кілька разів, причому щоразу глибше й ширше … Український тлумачний словник
осідати — а/ю, а/єш, недок., осі/сти, ося/ду, ося/деш, док., неперех. 1) тільки 3 ос., на кого – що, на кому – чому і без додатка. Опускаючись, покривати собою поверхню чого небудь (про сніг, іній, пил і т. ін.). || чим. Випадати, опускатися на поверхню… … Український тлумачний словник
порівняння — I я, с. 1) Дія за знач. порівняти I 1). 2) лінгв. Слово або вислів, у якому називається особа, предмет або явище, з якими порівнюється хто , що небудь. || літ. Засіб художньої образності, один із видів тропів, що полягає у зіставленні одного… … Український тлумачний словник
розвертати — а/ю, а/єш, недок., розверну/ти, верну/, ве/рнеш, док., перех. 1) Руйнувати, знищувати що небудь. || безос. || Розриваючи, вивертати в різні боки. || безос. 2) розм. Розправляти що небудь згорнуте, скручене. || Розкладати що небудь складене. 3)… … Український тлумачний словник
розпізнавати — аю/, ає/ш, недок., розпізна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Визначати щось за певними ознаками, прикметами. || Сприймати, розрізняти що небудь органами чуття. || Виявляти, впізнавати в кому , чому небудь знайомого або щось знайоме; упізнавати. 2)… … Український тлумачний словник
суфузія — ї, ж. Крововилив у підшкірну тканину та в м які тканини, що розміщені глибше; синець … Український тлумачний словник